Неподалік від Кракова, між пагорбами Мислениці (Myślenice), розташоване господарство, яке вже кілька десятків років зберігає свою історію – ферма сімейного бізнесу “Raba”. Вона стартувала скромно, з кількох десятків племінних шиншил, привезених із визнаного господарства у Німеччині. Але вже тоді відчувався дух допитливості й амбіцій – бажання не просто утримувати тварин, а створювати лінії, якими б пишалися в Європі. Згодом до німецьких додалися канадські, данські та фінські генетичні лінії, і маленьке господарство виросло в одну з найбільших і найсучасніших компаній Польщі. Там не лише опікуються тваринами, а й займаються селекцією, доводячи своє ремесло до рівня мистецтва, пише krakow-name.eu.
Маленькі тварини та великі справи

У Польщі є господарства, що народжуються непомітно, без гучних промов, але з роками стають невидимими героями своєї галузі. Йдеться про ферми, які змінюють ринки, формують стандарти, а головне – доводять, що любов до маленької справи може призвести до великого успіху. Саме такими стали шиншилові господарства країни: колись екзотика для ентузіастів, а у XXI столітті – важливий елемент польської тваринницької культури й джерело високоякісного хутра, куди їдуть з усієї Європи. У 2020-х роках у Польщі працювало 60-80 ферм, які були ядром сучасного вітчизняного шиншилівництва.
Перші спроби розведення шиншил у країні відбулися у 1957 році. Тоді ще ніхто не думав про блискучі шкурки для модних манто чи хутряних аксесуарів, маленькі та чарівні звірятка просто підкорювали серця людей. Спочатку їх розводили на продаж молодняку як домашніх улюбленців, і ця ідея виявилася перспективною. Тваринки швидко здобули популярність, а заводчики із захопленням спостерігали, як їхні стада зростають і множаться. Лише через десяток-другий років стало зрозуміло, що попит на молодих шиншил задовольнився, а справжня цінність цих створінь криється в їхньому хутрі.
Випробування для польських ферм

На початку 2010-х років у країні працювало понад 250 шиншилових ферм, і Польща значилася однією з найрозвиненіших країн Європи за кількістю таких господарств. Ферми та сімейний бізнес розвивалися по-різному: десь тварини зростали у просторих клітках, десь маленькі пухнасті клубочки сновигали поміж рук заводчиків. Але всі вони створювали живу картину польського шиншилівництва. Тоді ця галузь була сповненою надій, амбіцій і мрій про майбутнє, де польські шиншили стануть предметом гордості на міжнародних виставках.
Але з часом виявилося, що одне – утримувати шиншил та продавати їх ентузіастам, і зовсім інше – вирощувати тварин із хутром, яке влаштує підприємства з виготовлення високоякісних виробів. Часто запропонований фермерами матеріал був рідким, тьмяним, нерівномірним за довжиною. І навіть найдбайливіші спеціалісти не могли гарантувати гарний результат у процесі вирощування шиншил. З аналогічними проблемами зіткнулися й власники фірми “Raba”, які розпочали свій бізнес ще у 1991 році.
Спільне розв’язання складних проблем
Багато дрібних господарств сімейного бізнесу не витримали змін через те, що на початку XXI століття зменшився світовий попит на натуральне хутро, посилилися ветеринарні норми й вимоги до селекції. Економічні витрати стали непосильним тягарем. Кількість активних шиншилових ферм скоротилася майже вчетверо. Ті ж, хто вирішив триматися, як і “Raba”, змінили курс і почали суворий, майже безкомпромісний відбір тварин за якістю хутра, приділяючи увагу селекції.
У квітні 2008 року на базі відомої шиншилової ферми “Raba” провели спеціальний симпозіум та велику виставку шиншил, яких привезли заводчики з кількох десятків господарств країни. У заході взяли участь не лише фермери, а й досвідчені експерти з оцінки шиншил. Розглянули нагальні проблеми та шляхи їхнього розв’язання, врахували перелік вимог підприємців та можливості польських господарств. Результати не забарилися. У 2020-х роках шкурки польських шиншил щороку вирушають на престижний міховий аукціон у Копенгагені, а охочі з Чехії, Німеччини, Угорщини приїжджають до Польщі особисто, щоб оцінити відбірні екземпляри. Ферма “Raba”, яка утримує високі стандарти, експортує свої шкурки навіть до Канади.
Життя однієї ферми

Господарство “Raba” стартувало у складні для країни 1990-ті роки, але, на відміну від багатьох шиншилових ферм, змогло утриматися. У 2020-х роках це вже досить потужна компанія, яка є найбільшим центром зі скуповування та вироблення шкурок шиншили у Польщі. До речі, “Raba” спеціалізується не лише на шиншилах, це тільки один із напрямків роботи.
На фермі налічується 600 самок і 100 самців основного стада, що мають забарвлення “стандарт”, “бежевий”, “гомобежевий” та “чорний оксамит”. Ще утримують близько 80 особин інших кольорів: “білі Вільсон”, “мозаїчні”, “фіолетові”, “ебоні” та “сапфірові”. У цілому на “Raba” живуть від 1500 до 2000 тварин – маленьких, чарівних створінь, кожне з яких має свій характер. І це теж неодмінно враховують доглядальники.
Де ростуть чемпіони у хутрі?

Кілька разів на рік “Raba” збирає хутро з усієї країни, і цей процес перетворюється на своєрідне свято для заводчиків, які приїжджають, щоб обмінятися досвідом і побачити найкращі екземпляри. Компанія також виготовляє та продає все необхідне для утримання шиншил: від кормів, вітамінів і кліток до ліків, піску для купання, поїлок та навіть нашийників для самок. Кожна дрібниця продумана, щоб тварини жили комфортно, а заводчики мали змогу працювати з ними легко і з задоволенням.
А ще у “Raba”можна придбати племінне поголів’я за цілком доступними цінами: самці – 250 злотих, самки – 200. Кольорові шиншили обійдуться дорожче. Можна обрати для сімейного бізнесу тварину до серця, навіть середньої якості шиншила є особливою, адже кожна має свій характер і чарівність. До речі, компанія пропонує й виділені шкурки шиншил за помірними для покупців цінами. На виставках “Raba” представляє особин стандартного забарвлення і чорних оксамитових. Спеціалісти ферми зазначали, що оскільки для шиття хутро тваринок інших кольорів рідко використовують, то у великій кількості їх не розводять.
Від національних до міжнародних титулів

Шиншили ферми “Raba” живуть під пильним наглядом суддів Національного центру тваринництва у Варшаві. Кожен відтінок хутра стає об’єктом дослідження: беруть до уваги не лише вагу особин чи довжину їхньої шерсті, а й стан здоров’я та спадковий потенціал. Саме завдяки цій прискіпливості “Raba” здобула почесний статус племінної ферми ще у 1996 році, і з того часу стала взірцем для всіх, хто працює з шиншилами у Польщі. Статус охоплює тварин стандартного забарвлення та “чорний оксамит”, а також бежевих шиншил, які додають фермі особливого шарму.
Не дивно, що шиншили “Raba” здобували титули чемпіонів на національних виставках у Варшаві, Познані, неодноразово перемагали на регіональних виставках. Компанія пишається й міжнародними титулами, здобутими на виставках у Брно, Празі та Нитрі. Там польські шиншили довели, що їхнє хутро відповідає найвищим світовим стандартам.
Дослідження та освіта

Варто згадати, що “Raba” є ще й навчальною лабораторією для польських аграрних університетів. На спостереженні за їхніми шиншилами було написано 4 кандидатські та 46 магістерських дисертацій. Науковці досліджували генетику, догляд, селекцію і водночас – вчилися любити й розуміти цих маленьких та дуже вимогливих створінь.
Перспективи розведення шиншил фахівці компанії вважають багатонадійливими. Адже є високоякісний племінний матеріал, потужна база для виробництва кормів, обладнання, а попит на шкурки постійно перевищує пропозицію. Виробники отримують дедалі вищі ціни на міжнародних закупівлях та на престижному аукціоні у Копенгагені. І хоча вирощування шиншил вимагає неабиякого терпіння та уваги, результати говорять за себе: “Raba” стала еталоном польського шиншилівництва.
Маяки шиншилівництва

Ферми на кшталт “Raba” для Польщі – справжні осередки життя, де маленькі шиншили завжди у центрі уваги. Там зберігають і примножують унікальні племінні лінії, дбають про тваринок так, щоб будь-якої миті їх можна було представити на престижному міжнародному аукціоні. І водночас – формують імідж польського шиншилівництва на світовій арені.
Такі господарства не лише приносять економічну користь, а й живлять науку та освіту: виховують майбутніх фахівців, встановлюють стандарти й правила селекції. Сучасні польські ферми, де розводять шиншил, стають центрами знань, майстерності та натхнення, де поєднуються традиції й сучасні технології. Для Польщі вони – справжні маяки галузі, від яких залежить майбутнє всього шиншилівництва.
