В південно-західній частині Кракова, всього за три кілометри від Вавеля, розташований колишній карʼєр Закшувек. З початку XX століття тут в промислових масштабах видобували вапняк для потреб хімічної промисловості. Протягом багатьох років Закжувек був великим будівельним майданчиком, а після завершення робіт тут було створено парк, який нині є улюбленим місцем відпочинку жителів Кракова та туристів. Ця територія має унікальну геологічну, ландшафтну та історичну цінність, пише krakow-name.eu.
Майже Балкани
Колишній карʼєр є одним з наймальовничіших куточків Кракова.
Після припинення експлуатації в 1991 році покинуті карʼєри були затоплені. В результаті цього утворилася водойма площею 12 гектарів і глибиною до 32 метрів.
Водойма має форму двох зʼєднаних невеликим перешийком резервуарів. З усіх боків її оточують вапнякові скелі, які вкриті пишною зеленню.
Візитною карткою Закжувека є надзвичайно чиста, бірюзова вода, яка за своєю красою часто порівнюється з мальовничими озерами Балкан. Через це місце отримало неофіційну назву – «мала Хорватія». Такий яскравий відтінок водойма набуває завдяки природному процесу повільного очищення води через шари вапняку, що раніше добувався у цьому регіоні.
Понад триста років
Видобуток вапняку на карʼєрах у Закшувеку тривало понад триста років.
На межі XIX та XX століть до Людвінова проклали вузькоколійну залізницю, залишки якої й сьогодні можна побачити серед польових ландшафтів або віднайти на старовинних картах. Видобуток вапняку в районі Закшувек тривав ще до Другої світової війни, активно здійснювався в період окупації, а також у міжвоєнний час. Тут під час війни працював юний Кароль Войтила, який згодом став Папою Римським.
Камінь добували для підприємства Solvay, а пізніше для Краківського заводу з виробництва соди. Видобуток здійснювали класичними гірничими методами, і під час вибухових робіт шибки на вікнах в навколишніх будинках буквально дзвеніли. Після вибухів уламки вапняку завантажували потужними екскаваторами на вантажівки, що перевозили матеріал у напрямку вулиці Вилом. Там вапняк роздрібнювали, а далі вузькоколійними потягами доправляли до фабрики Solvay у Борку Фаленцькому.
Під час видобутку вапняку карʼєри були осушені. Щоб дно було постійно сухим, воду викачували помпами, звук від роботи яких було чути по всій місцевості.
Після припинення робіт у 1991 році колишній кар’єр поступово заповнився водою, яка проходила природну фільтрацію через вапнякові породи. Так утворилася мальовнича затока. Сьогодні це місце вражає неймовірним краєвидом: яскраво-блакитна вода оточена світлими вапняковими скелями. Пейзаж настільки чарівний, що це місце часто порівнюють із хорватськими узбережжями.
Будівництво парку
У міжвоєнний період територія колишнього кар’єру в Закшувеку, разом із прилеглими скелями та водоймами, належала родині Батків – спадкоємцям власників Людвінова. Після повернення майна в 1990-х роках, нащадки спробували продати цю землю місту. Однак через фінансові труднощі органи місцевого самоврядування у 1997 році відмовилися від покупки. У результаті ділянка перейшла у власність португальського інвестора Gerium, який мав намір збудувати тут житловий мікрорайон.
Громадський спротив був потужним: активісти та мешканці категорично виступили проти знищення природного ландшафту. У 2016 році місцева влада Кракова викупила територію у забудовника за 26 мільйонів злотих, а через два роки на цій території було вирішено створити парк відпочинку.
З 1 серпня 2019 року територію офіційно закрили на реконструкцію – її передали у відання підрядної компанії. Протягом кількох років вона перетворилася на масштабний будівельний об’єкт.
Зрештою, на території понад 50 гектарів було створено унікальний природний парк, який для відвідувачів відкрили з червня 2023 року.
Варто зазначити, що ще з 1999 року на Закшувеку працює центр підводного плавання. Озеро визнано одним із найцікавіших об’єктів для підводного плавання на території Польщі.
На глибині 7-31 метрів в озері знаходиться безліч об’єктів: наприклад, старий автомобіль, автобус, човни та старі кабінки для переодягання.
Навколо водойми розкинувся мальовничий парк, у якому прокладено зручний маршрут для прогулянок. Стежка веде через зелені галявини, скелі та оглядові майданчики, звідки відкривається захопливий краєвид на бірюзову воду. Вздовж маршруту встановлені лавки, інформаційні стенди про місцеву флору та фауну, а також облаштовані місця для відпочинку. Цей маршрут ідеально підходить як для неквапливої прогулянки, так і для активного відпочинку – бігу чи скандинавської ходьби. Завдяки освітленню та гарній інфраструктурі парк приваблює відвідувачів у будь-яку пору дня.
Краса та небезпека
Попри чарівну красу, ця водойма протягом понад трьох десятиліть становила серйозну небезпеку. Стрибки зі скель неодноразово завершувалися трагедією — багато людей втратили тут життя. Хоча після модернізації Закшувек став значно безпечнішим, проте стрибки у воду з висоти суворо заборонені.
Варто пам’ятати: повна безпека цього місця все ще залишається умовною. Те, наскільки відпочинок буде безпечним, значною мірою залежить від особистої відповідальності, обережності та здорового глузду відвідувачів. Адже навіть найчистіша вода іноді може приховувати небезпеку, яка вже забрала не одне життя.
Нині парк Закшувек – одне з улюблених місць краківʼян.
Тут все продумано до дрібниць для хорошого відпочинку. Є гарний пляж, оглядові майданчики вздовж маршруту парком, ресторан, стоянка, туалети тощо. Також є можливість взяти на прокат спортивний інвентар.
Однак, багато хто згадує часи, коли Закшувек був менш відомим, диким і по-особливому красивим, де можна було в тиші та усамітнені провести час.
Попри зміни, колишній кар’єр разом зі скелями Твардовського й далі вважається одним із найатмосферніших куточків Кракова, даруючи як мешканцям міста, так і туристам чудову можливість для спокійного і приємного відпочинку.
