Туризм у світі стає дедалі популярнішим: люди їдуть у гори, ліси, на заповідні території, щоб побачити природу без міського шуму та відчути простір, де ще зберігається природний ритм життя. Саме такі куточки найчастіше приваблюють мандрівників. Але разом із цим зростає й навантаження на довкілля. Стежки поступово розширюються від постійного руху людей, ґрунт ущільнюється, вода у невеликих водоймах стає менш чистою, а тварини відходять далі від маршрутів, уникаючи постійної присутності людей.
У Татранському національному парку ситуація вже вийшла за межі теорії й стала темою дослідження. Студенти дослідницького клубу “Тритон” (Tryton) при Університеті AGH у Кракові вивчають, як саме туристичне навантаження впливає на стан ґрунтів у найбільш відвідуваних ділянках парку. Проєкт, який реалізується у межах ректорського гранту, спрямований на те, щоб зрозуміти: де природа ще відновлюється, а де – процес невідворотній, пише krakow-name.eu.
Хохоловська долина під тиском туристів
Своє дослідження студенти зосередили на Хохоловській долині (Dolina Chochołowska) у Татрах – одному з найпопулярніших напрямків серед туристів. Через неї також проходять маршрути до вершин Гжесь (Grześ) і Раконь (Rakoń). Вся ділянка налічує понад 30 кілометрів: шлях починається від входу в долину, проходить повз гірську хатину, а далі розходиться на дві стежки, які ведуть вгору до хребта. Саме на ці зони щодня припадає велика кількість відвідувачів, і це позначається на місцевості: стежки поступово “розповзаються” під ногами туристів.
Команда дослідницького клубу “Тритон” складається з представників різних напрямків:
- Вікторія Войцик (Wiktoria Wojcik), Софія Фабровська (Zofia Fabrowska) та Йоанна Гловацька (Joanna Głowacka) з факультету науки про геодані, геодезії та інженерії навколишнього середовища;
- Вікторія Веяк (Wiktoria Wajak) та Євгеніуш Свистунь (Eugeniusz Świstun) з факультету геології, геофізики та охорони навколишнього середовища;
- Катажина Остренга (Katarzyna Ostręga) з факультету енергетики та палива.
Хохоловську долину учасники обрали тому, що там поєдналися велика популярність серед туристів і реальний ризик деградації ґрунтів. Напрямок для проєкту допомогла обрати наукова праця польських дослідниць Агати Цішевської (Agata Ciszeska) та Марти Дептули (Marta Deptuła) “Фактори, що впливають на деградацію туристичних стежок у Татранському національному парку” (Factors affecting the degradation of hiking trails within the Tatra National Park).
Стежки Татр: приховане руйнування
Деградація ґрунтів у Татрах накопичувалася повільно, сезон за сезоном. Туристичні маршрути впливають на одні й ті самі ділянки землі, і з часом ґрунт почав втрачати свою природну структуру. Це також впливає на рослинність та стабільність схилів.
Найчастіші прояви виглядають так:
- ґрунт ущільнюється та втрачає “пухкість”;
- стежки розширюються, бо люди обходять зруйновані ділянки;
- рослинність вздовж маршрутів поступово зникає;
- дощі швидше вимивають верхній шар ґрунту на схилах;
- з’являються локальні сліди технічного навантаження;
- змінюється природний водний баланс на дрібних ділянках.
Проблема криється у тому, що ці процеси майже не зупиняються. Якщо навантаження залишається стабільно високим, то ґрунт не встигає відновлюватися, і тоді зміни стають довгостроковими. Саме тому в Татрах важливо не просто зафіксувати стан ґрунту, а й розібратися, де система ще витримує, а де – вже працює на межі.
Що показали проби ґрунту в Татрах?
Проєкт почали з простого: ґрунти відбирали вздовж туристичного маршруту і для порівняння – за 5 метрів від нього. Це дало змогу побачити, як сильно змінюється земля там, де постійно проходять люди. Загалом визначили 9 місць. У лабораторії зразки перевірили за базовими показниками, які визначили стан ґрунту під тиском туризму: pH, сорбційна здатність, вміст важких металів, органічні речовини та карбонат кальцію.
Дослідження охопило 3 природно-ландшафтні зони:
- долина – від кас до гірської хатини, де стежка проходить через ліс і місцями навіть по асфальту, це найпростіший і найширший маршрут;
- підхід – ділянка між хатиною та хребтом із різким набиранням висоти, каменепадами та значно меншим потоком туристів;
- хребти – з’єднує відкриті території з тонким шаром ґрунту, рідкою рослинністю та постійним рухом туристів між вершинами.
Проєкт із вивчення ґрунту Татр стартував у 2024 році. Перші зразки зібрали у жовтні 2025 року, але не всі ділянки вдалося охопити через ризик лавин. Тому у 2026 році роботу продовжили та розширили. Як пояснила керівниця проєкту Вікторія Войцик (Wiktoria Wojcik), мета їхнього дослідження – зрозуміти, як саме туризм впливає на ґрунти Татр.
Чому Татри ділять на зони впливу?
Місця відбору проб визначили ще до поїздки в гори, бо кожен візит треба було узгодити з адміністрацією парку. У Татрах всі локації перевірив і затвердив співробітник парку, а сам проєкт додатково отримав дозвіл Міністерства клімату та навколишнього середовища.
Перший етап дослідження зробили максимально широким, щоб побачити різницю між ділянками. Адже у кожній зоні свій ритм:
- густий ліс;
- сильний туристичний потік;
- майже цілковита тиша через складний маршрут.
Більшість людей зазвичай дістаються лише до гірської хатини – далі йдуть тільки підготовлені мандрівники. Вище умови різко змінюються: круті схили прискорюють ерозію, а ґрунт швидше реагує на навантаження. Саме тому поділ на зони важливий, він висвітлює реальні відмінності у стані природи.
Що показали перші аналізи ґрунту Татр?
За словами учасниці дослідницького клубу Університету AGH Катажини Остренги (Katarzyna Ostręga), аналіз органічних речовин і важких металів показав точні результати. Найкращі орієнтири, чи зможе ґрунт у майбутньому “утримувати” забруднення, дав показник сорбційної здатності.
А студентка Софія Фабровська (Zofia Fabrowska) зафіксувала, що перші результати з долини показали слабкий вплив туризму. Це означає, що природний стан цієї частини парку поки що зберігається на високому рівні. Але це тільки попередні висновки. У проєкті важливо те, що дані збирають не лише “у полі”, а й у лабораторії. І це дозволяє не тільки описати, а й точно зафіксувати всі зміни у ґрунті.
П’ять локацій, які змінили картину Татр
Між зразками, взятими на туристичній стежці та за 5 метрів від неї, є невелика різниця, але вона не виходить за межі припустимих показників. Студенти переконалися: поки що підстав для занепокоєння немає, ґрунт в обраних місцях залишається стабільним. Але крапку ставити зарано, бо вдалося дослідити лише 5 із 9 запланованих локацій. Тому команда планує продовжити роботу та розширити аналіз, щоб отримати повнішу картину по всій території та порівняти нові дані з попередніми вимірюваннями.
За словами Катажини Остренги, хоча під час аналізу важких металів перевищень допустимих норм не зафіксовано, концентрації все ж таки змінюються залежно від відстані до міських зон. Ближче до них показники вищі, а якщо заглибитися у парк, де рівень захисту краще, то – нижчі.
Що дає науці аналіз Татр?
Перші результати своєї роботи студенти представили на 66-й конференції наукових гуртків Університету AGH імені Барбурки (Barbórka Conference). Там їхній проєкт відзначили – III місце у секції інженерії та захисту довкілля. Для Кракова це дослідження дуже корисне, бо показує, як туризм у горах впливає на регіон загалом. Такі дані допомагають краще планувати захист природних територій і фіксувати, де вже є перевантаження через велику кількість туристів.
А Татранському національному парку цей проєкт допоміг визначити малопомітні зміни, адже стежки, ґрунт і рослинність реагують на людей повільно, але постійно. І ці процеси дуже важливо зафіксувати до того, як вони стануть незворотними. Для природи в цілому проєкт дослідницького клубу “Тритон” Університету AGH у Кракові – це ще один набір реальних даних, який допомагає бачити проблеми не у словах, а у цифрах та фактах.