Головний броньований форт №44 “Тоні” (Tonie) – одна з найцікавіших споруд Краківської фортеці. Саме там проходила Олькуська дорога (droga Olkuska), а через пагорби від Гебултова (Giebułtów) ворог міг швидко просунутися до міста. Тому разом із фортом Маршовець (Marszowiec) “Тоні” контролював долину Пруднік (Prądnik), перекриваючи її боковим вогнем. Після 1897 року частину оборони передали новому броньованому форту “Пеньковіце”, але свою роль ці укріплення виконували аж до середини XX століття, пише krakow-name.eu.
Що приховувала перебудова 1883–1885 років?
Перші укріплення на місці головного броньованого форту №44 “Тоні” були дуже простими: у 1878 році насипали земляний вал і додали дерев’яні конструкції. Це було щось на кшталт великого польового щита, який мав захищати небезпечний напрямок. Але солдати добре розуміли: дерево та земля довго не витримають ударів артилерії. Тому вже 1883-1885 роках укріплення повністю перебудували. Замість тимчасового валу там виріс потужний артилерійський форт – подібний до тих, які вже стояли у Пастерніку (Pasternik) та Райську (Rajsko).
Згодом оборону форту ще більше посилили. Навколо рову з’явилася стіна Карно (Carnot), яка допомагала стримувати штурм піхоти. Пізніше її розібрали, бо військова техніка змінилася, а старі рішення вже не давали потрібного захисту. На початку XX століття “Тоні” пережив найбільшу перебудову у своїй історії. Старий артилерійський вал фактично переробили заново: гармат стало менше, але приміщення краще пристосували для піхоти.
Броня та башти: нова сила “Тоні”
Під час модернізації головні казарми та бункери сховали під товстим шаром сталебетону. Стіни та перекриття місцями сягали майже 2,5 метри завтовшки. Інженери прагнули, щоб конструкції витримували навіть важкі снаряди великого калібру. Всередині стало безпечніше для гарнізону, а сам форт перетворився на потужну бойову машину.
Укріплення отримало ще й нове озброєння:
- дві броньовані батареї з висувними баштами Senkpanzer M.2 та швидкострільними гарматами;
- лобовий бункер із броньованою спостережною баштою та телескопами Zeiss;
- каземат для чотирьох гармат, які стріляли через вузькі амбразури.
Старі гармати теж не прибрали повністю. У центрі форту залишили шість важких на відкритих позиціях, окремо працювали гармати, які захищали рів і близькі підступи. Форт також забезпечили внутрішнім зв’язком, який поєднав передові бункери, аварійні укриття та головну тилову частину форту, щоб солдати могли швидко передавати накази навіть під час обстрілів.
Чому форт став найдорожчим проєктом?
Посилення головного броньованого форту “Тоні” обійшлося у 3 мільйони – вдвічі дорожче, ніж звичайний артилерійський форт XIX століття. Якщо ж порівнювати з невеликими броньованими укріпленнями тих часів, то різниця ще більше – майже всемеро. Це пояснюється тим, що містяни намагалися створити один із найміцніших оборонних пунктів у всій Краківській фортеці.
Але вистачило не на все. Форт не отримав повноцінних капонірів – спеціальних укріплень для оборони рову. Винятком став тільки каземат, який захищав ущелину. Краків’яни ще намагалися посилити слабкі місця, але на повноцінні роботи не вистачало коштів. Тому зовні укріплення нагадували потужну броньовану фортецю, але всередині не все працювало так злагоджено, як хотілося б.
Якою зброєю тримали оборону?
У 1914 році головний броньований форт “Тоні” вважався одним із найсильніших через товсті перекриття та броню, яка добре тримала удари важких снарядів. Там розташувався великий гарнізон – понад 400 солдатів і офіцерів – окреме маленьке військове містечко, за бетонними стінами.
Озброєння форту налічувало:
- 6 гармат у відкритій батареї;
- 4 гармати у броньованих баштах;
- 4 гармати іншого типу з окремими боєприпасами;
- 4 гармати у лобовому капонірі;
- 2 гармати для захисту ущелини;
- 8 переносних кулеметів.
Та попри всі зміни, величезні витрати та потужну зброю, під час Першої світової війни “Тоні” так і не довелося долучитися до великих боїв. Лінія фронту проходила далі, ніж могли дістати його гармати. Форт готували до великої війни, але найнебезпечніший момент для нього тоді так і не настав.
Як форт “Тоні” став казармою?
Після Першої світової війни форт №44 “Тоні” вже не виглядав таким грізним, як раніше. Польська армія перетворила його на казарму, хоча умови були не кращими. У документах 1925 року згадувалося, що всередині царювала сильна вологість, бетонні стіни ніби постійно всмоктували та утримували холод і воду.
У вересні 1939 року форт віддали підрозділам фортечної групи полковника Клачинського (Kłaczyński). Разом з іншими укріпленнями Краківської фортеці “Тоні” прикривав відступ армії “Краків”. Існує версія, ніби неподалік від форту нацисти втратили два бронеавтомобілі через гармати форту, але точних підтверджень тому немає. Однак навіть атмосфера тих днів була напруженою: старий форт, який довго перебував поза війною, раптом опинився в її центрі.
Загадковий вибух всередині форту “Тоні”
Під час гітлерівської окупації загарбники перетворили ці укріплення на склад захопленої стрілецької зброї. Та згодом сталася дивна історія. Всередині пролунав вибух, а що саме стало причиною – достеменно з’ясувати не вдалося. Існує кілька різних версій, але жодна не отримала остаточного підтвердження. Вибух сильно пошкодив укріплення, частину броні навіть зняли та порізали на металолом.
Нацисти сильно спотворили давній форт:
- забрали броньові щити портера та гарматного капоніра;
- розібрали корпус і захист однієї гарматної башти;
- підірвали спостережну вежу;
- ще дві спостережні башти змістили вибухом.
На щастя, навіть після підриву частина цих конструкцій залишилася на території форту. Укріплення нагадувало уламки великої машини, яку колись вважали майже невразливою, а потім поступово розібрали по шматках.
Порожній форт і новий шанс у 2008 році
Після Другої світової війни головний форт №44 “Тоні” знову змінив свою роль. Польська народна армія використовувала його як склад, де зберігали боєприпаси та вибухові матеріали.
Укріплення осучаснили, чим стерли його історичний серпанок:
- вікна перетворили на великі в’їзні ворота;
- перед будівлею залили бетон, щоб важкі машини могли вільно виїжджати;
- у капонирах вирізали додаткові двері.
Військові залишили це місце у 1990-х роках, і форт знову занурився в тишу. Він стояв покинутий, але не зовсім забутий – територію ще деякий час охороняли та доглядали. Лише у 2008 році він знову ожив: об’єкт орендував Фонд активного захисту пам’яток техніки та культурної спадщини Януса (Fundacja Aktywnej Ochrony Zabytków Techniki i Dziedzictwa Kulturowego Janusza). І хоча укріплення вже не мали військового значення, вони отримали шанс не зникнути з мапи Кракова.
Про те, як давній форт отримав друге життя
Коли форт №44 “Тоні” перейшов під опіку фонду, він став місцем пам’яті, там відкрили філію Музею Краківської фортеці. З часом почалася повільна реставрація, ніби форт поступово повертався до свого минулого. У 2018 році укріпленням спробували надати той вигляд, який вони мали до Першої світової війни:
- відновили вікна у казармах;
- захистили від вологи стіни;
- відреставрували висувні броньовані башти, які були напівзруйновані.
У XXI столітті колишній головний броньований форт №44 “Тоні” взяло під опіку Муніципальне будівельне управління Кракова (Zarząd Budynków Miejskich). Потрапити туди можна тільки з гідом у складі організованих екскурсій. Для “Тоні” відновлення – це не лише повернення у минуле, коли його цінували, а й визнання давніх заслуг. А вже бетонні стіни раді розповісти всім охочим свою дивовижну історію, яка зберігає чимало цікавих сторінок.