Краків славиться багатьма пам’ятками, але далеко не завжди згадують екскурсоводи про багатовікові зв’язки міста з вином та виноробством. А дарма! Адже у Польщі виноград використовували для виготовлення вин ще з часів запровадження християнства, перші виноградники почали висаджувати ченці. Потім це стали робити й магнати, навіть змагалися між собою, у кого кращі сорти винограду та вин. Про перші виноградники у Сілезії згадується навіть у посланні папи Інокентія I у 1136 році, а у 1203 році король Генріх I законом встановив норми роботи на виноградниках. У Кракові на схилах Вавельського пагорба вирощувати винні ягоди почали понад тисячоліття тому. Принаймні про це говорять проведені вченими дослідження, пише сайт krakow-name.eu.
Втім, і у 21 столітті традицію виноградарства не забули. Всі охочі можуть взяти участь у прогулянці Малопольським винним шляхом, який став переможцем конкурсу “Туристичні скарби Малопольщини” як найцікавіша туристична стежка. Або долучитися до екскурсії на виноградник Величка, який розташований за 10 кілометрів від Кракова. Його називають одним із найкращих місць у Польщі з вирощування винних сортів, де відвідувачі можуть не лише скуштувати різні напої, а й дізнатися чимало цікавого з історії виноградарства та виноробства краю.
Виноградники Кракова 14 століття
Найвідомішими називають виноградники у Зеленій Гурі, які згадували у хроніках ще у 1314 році. Відомо, що у 1890 роках їхня площа сягала до 700 гектарів. Але й Краків здавна утримував славу батьківщини чудових вин. Перші посіви винограду вдалося зробити завдяки торгівлі з Чехією та Великоморавською державою. Спочатку винні ягоди вирощували для потреб храмів, привозити вино було дорожче, ніж виробляти самим. Активно тоді взялися до справи ченці. Одним із центрів виноробства стало бенедиктинське абатство у Тинці, не пасли задніх і норбертинський монастир, цистерціанське абатство. У 14 століття до вирощування винних ягід почали долучатися й місцеві мешканці, яким монастирі здавали землю в оренду.
Втім, Краків ще у 12 столітті славився чудовими виноградниками. Про це свідчить опис 12 століття, де відзначається гарне й велике місто зі значною кількістю будинків та мешканців, ярмарками, садами та виноградниками. Розквіт польського виноградарства тривав до 16 століття, розповсюдженню виноградників дуже сприяла й королева Бона. Але для вирощування винних сортів підходили далеко не всі землі Польщі. Потроху польські виноградарі були змушені поступитися в конкуренції угорським виробникам, які пропонували чудові й недорогі токайські вина.
Легендарний Вавельський виноградник
Збережені історичні документи свідчать, що у 16 столітті у королівському Вавельському замку існував чудовий сад із виноградником. Розташовувався він між східним крилом та оборонною стіною. За підрахунками вчених, його заклали у 1536 році. У верхній частині садка, що на оборонній стіні, володарювала дружина Сигізмунда І Бона Сфорца, яка всебічно підтримувала розвиток виноградарства у країні. Вирощувала також різноманітні трави. А у верхній частині, де були плодові дерева, розпоряджався король. Для нього навіть облаштували спеціальну альтанку “Рай”, де він любив відпочивати від турбот у важкі дні.
Відомо, що королівські сади проіснували до 18 століття, значною мірою вплинуло на їхнє руйнування зміцнення фортифікаційних споруд, які створювала австрійська влада. Відновити сади намагалися на початку 20 століття, між Першою і Другою світовими війнами, але тоді довести до кінця заплановане так і не вдалося.
Перехід на торгівлю вином
Але варто повернутися у 16 століття. Тоді краківські торговці не розгубилися. Так, місцеві посіви винних ягід довелося скоротити, бо з сусідніх країн почали везти більше дешеве та смачне вино, адже там умови для вирощування були сприятливіші. Однак ніщо не завадило Кракову зберегти деякі позиції у виноградарстві й паралельно створити величезні склади для токайського вина. Його називали венгжин. Навіть приказка з’явилася про те, що немає кращого вина за венгжин – токайського з краківського льоху. Власне, Краків став своєрідним центром розподілу вин для королівських дворів Європи. Це допомогло полякам компенсувати збитки, але негативно вплинуло на вирощування винограду. Додало проблем краківським виноградарям і раптове похолодання, яке трапилося у 17-18 століттях. Сильним ударом для всіх торговців світу стала епідемія чуми, котра охопила Європу у 19 столітті. Філоксера, завезена з Південної Америки, спричинила хаос і на європейських виноградниках.
Ситуація у 20 столітті
Деякий час вино поступалося у конкурентній боротьбі горілці та пиву, але у середині 20 століття поволі почало повертати свої позиції. Адже задоволення, яке дарує якісний напій, ні з чим не порівняти, недарма ще Галілео Галілей казав, що вино – це прихована музика душі. Перші спроби відродити виноробство у солідних масштабах відносять до 1980 років у Польській Народній Республіці. Але більш пильну увагу до виноробства у Кракові почали проявляти на початку 21 століття. За два десятиліття Малопольща стала гідним конкурентом виробникам із Підкарпаття, Зеленої Гури та Сандомира.
У Кракові знову з’явилися чудові виноградники. Насамперед у замку Вавель, для цього відвели місце під південним фасадом замку та під вежею Йорданка. Щоправда, місцеві мешканці відзначають, що цей виноградник більше декоративний – данина минулому. А от один із найбільших виноградників у Польщі можна побачити у краківському господарстві Срібна гора. Він розташований на місці давнього монастирського, який заснували ченці ще у 17 столітті.
Туристичний маршрут до виноградника Величка
Цей виноградник заклали не дуже давно – у 2013 році. Але сюди охоче приїздять туристи та покупці, вина сертифіковані як органічні продукти, чисте екологічне виробництво. Розташований лише за 10 кілометрів на південь від Кракова, у Павліковицях, так що дістатися дуже легко. Хоч автобусом, хоч власною машиною. Його називають одним із найцікавіших винних проєктів у Польщі. Власники підготували унікальну програму енотуризму, де екскурсанти можуть взяти участь не лише у дегустації вин, а й у роботі з вирощування лози. Власники цього господарства – найвідоміший польський енолог Агнєшка Руссо і сілезький винороб Пьотр Яскола. Їхній виноградник розташований на найвищому схилі пагорба Ласковець.
Колись виноградарі відшукали занедбану ділянку на 15 гектарів, яка залишилася від колишнього радгоспу, у 2013 році висадили 8000 лоз сортів шардоне, рислінг, мерло, каберне. За наступні роки ділянка збільшилася до 20 000 кущів, серед яких вже є й піно нуар, мускат, грюнер вельтлінер. Перші вина, протестовані у 2015 році, стали сенсацією для поціновувачів цих алкогольних напоїв. А ще власники не відмовляються від експериментів з “бурштиновим вином”, яке отримали після тривалої мацерації світлих сортів винограду.
Інші цікаві еноподорожі у Кракові
У 21 столітті найбільший інтерес до відродження виноробства проявили містяни, що мешкають на Краківсько-Ченстоховській височині. Там багато виноградників, Малопольський винний шлях налічує їх близько 60. Виготовляють всі класичні вина: білі, червоні, рожеві, сухі, напівсухі. А ще пропонують відвідувачам експериментальні напої: солодкі, ігристі, “бурштинові”, “помаранчеві”, натуральні. Недарма цей винний шлях, який сформувала Горчанська туристична організація у співпраці з Малопольським воєводством і Войцехом Босаком, став переможцем конкурсу “Туристичні скарби Малопольщини” у 2019 році.
Варто згадати, що для енотуристів, які подорожують велосипедами, теж передбачені спеціальні веломаршрути. Є онлайн-портал “Szlak Winny”, де всі охочі можуть самостійно ознайомитися з варіантами, які їм пропонують. Так що можна з упевненістю сказати, що Краків поступово повертає собі славу центру чудових вин. Тільки цього разу не чужих, а власних.