Протягом десятиліть найбільше славилися в Європі виноградники Італії, Франції, Іспанії та Австрії. Однак їх поступово починають наздоганяти напої з польських врожаїв. І це не дивина, адже виноградники у Польщі були відомими ще у 10 столітті. У 14-16 століттях Річ Посполиту навіть називали виноробною країною. І тільки занепад у 17 столітті змусив польських виноградарів здати позиції. Але на початку 21 століття місцеві виробники вирішили повернути колишню славу, і це їм вдалося, пише сайт krakow-name.eu.
Площа сучасних польських виноградників налічує понад 1000 гектарів. Найкращі сорти виготовляють винороби Любінського, Підкарпатського і Малопольського регіонів. У цьому переліку й Сребрна-Гура, виробництво розташоване у Білянах біля підніжжя монастиря камальдульських ченців, що біля Кракова. У довідниках він значиться як Сребрна-Гура, це один із найбільших виноградників у Польщі, обіймає 28 гектарів і складається з 2 частин: у Білянах та поблизу Пшегожалів. Його історія не менш цікава, ніж сучасне виробництво, котре відродили краківські ентузіасти.
Перші згадування про Сребрну-Гуру і спроби виноробства
Сучасні виробники вин Сребрна-Гура працюють, спираючись на давні традиції. Вперше згадується місцевість Сребрна-Гура ще у книзі пожертв Гнезненського архієпископства. Це було густонаселене місто, хоча й невелике, про що свідчить факт: на Тринадцятирічну війну з тевтонськими лицарями у 1434 році місто виставило лише одного солдата. Саме тоді почали вирощувати виноград біля монастиря камальдулів у Білянах, де виготовляли й вино. На той час найстарішою виноробнею у Польщі називали Вавелівську.
До 16 століття торгівля велася дуже жваво, потім польські вина були змушені поступитися дешевшим і смачнішим токайським. Щоправда, у 18 столітті намагався експериментувати з розведенням винограду на польських землях ксьондз Кшиштоф Клюк, однак значного успіху не досяг. Пауза у виноробстві затяглася аж до кінця 20 століття. Була спроба відновити виробництво вин у Польській Народній Республіці, але без значних позитивних досягнень.
Скит Сребрна-Гура
Оскільки виноградники існували при камальдульському монастирі, варто стисло згадати й цей скит – один із найбільш відомих у Європі. Це єдиний камальдульський скит у Польщі, який з’явився у 17 столітті: монастир і комплекс будиночків. Заснував його у 1604 році коронний маршалок Миколай Вольський. Місто назвали Біляни, бо чернечі габіти були білими. Спочатку поставили житло для пустельників, оскільки затишне, оточене лісами місце, цілком влаштовувало ченців. Пізніше, у першій половині 17 століття, збудували костел у стилі раннього бароко.
Ченці працювали у садах, городах, на виноградниках, ця традиція залишалася незмінною багато років. Саме вони заклали один із найвідоміших виноградників Польщі, спочатку вино використовували для церковних потреб, потім почали пропонувати на продаж. У 21 столітті скит Сребрна-Гура дозволяється відвідати мирянам, але – з дотриманням суворих правил. Наприклад, костел можуть відвідати всі охочі, а от до скита мають право заходити лише чоловіки.
Відродження виноградника Сребрна-Гура
Дослідники визнали, що місцевість для вирощування винограду біля Сребрна-Гура – найкраща, бо там переважають вапняно-глинисті та лесові ґрунти. За структурою та зволоженістю вони визначають оригінальний смак вина. Південні та південно-західні схили мають нахил 15-20 градусів, що гарантує оптимальне сонячне освітлення, а Вольський ліс дарує гарний захист. Цей виноградник став одним із найбільших проєктів такого типу у Польщі, власники скористалися кімнатами камальдульського монастиря, знайшли застосування дерев’яним бочкам й стародавнім рецептам. Але за основу взяли, звісно, сучасні технології. Пшегожальські та Білянські схили, розташовані поблизу монастирської гори та лісу Вольського, зручні тим, що там добре приймаються різні сорти. У 21 столітті з успіхом вирощують шардоне, піно грі, рислінг, гевюрцтрамінер, цвайгельт, регент, піно нуар, сейваль блан. Виготовляють як односортні білі та червоні сорти, так і суміші, котрі мають непоганий попит.
Починалося все з бажання двох уродженців Кракова не стільки приєднатися до відродження польського виноробства, скільки створити нові вина за традиційними рецептами у сучасній версії. Одразу звернули увагу на місця колишніх виноградників, а їх налічувалося чимало. З найвідоміших: Королівські біля Гдова, Потоцьких у Рудно та Сребрна-Гура біля бенедиктинського монастиря. У 2005 році ентузіасти Миколай Тиц і Мирослав Квятковський всебічно вивчили ситуацію, поспілкувалися з власниками полів біля камальдульського монастиря в Білянах.
У 2009 році взяли в оренду 12 гектарів землі, отець-майор Конгрегації камальдульських відлюдників Коронної гори Ланфранко Лонгі дав офіційну згоду на створення виноградника. На підготовку занедбаної землі витратили більше року. Треба було оцінити придатність ґрунту для вирощування винограду, чим опікувався пан Пьотр Груба з Університету сільського господарства. Потім почалися корчування, прополка, глибока оранка, посадка культур і багато чого іншого, вкрай необхідного. У 2010 році зробили перші посадки, які потішили гарним результатом.
Як налагоджували виноробство?
Перші 16 000 пляшок вина презентували лише через 2 роки. Успіх викликав неабиякий подив поціновувачів вин, але Миколай Тиц і Мирослав Квятковський не збиралися зупинятися на досягнутому. У наступні роки вони розширили територію ще на 12 гектарів, висадили удвоє більше насаджень, так що у 2015 році вже випускали до 65 000 пляшок вина на рік. Саджанці привозили переважно з сертифікованих розплідників Німеччини. Посадками, плануванням і встановленням будівельних лісів опікувався Кшиштоф Ґурка та його компанія “Viticultura”.
Зі створенням виноробні допомогла досвідчений енолог Агнєшка Руссо. З перших спроб і надалі вино виготовляли у старих підсобних приміщеннях камальдульського монастиря. Мають попит всі лінії: White label, Blue Label, у фаворі резервні та натуральні вина, виготовлені у квеврі. Офіси винороби розташували у будівлях біля підніжжя виноградників. Звісно, виноградники Сребрна-Гура входять до маршрутів енотуризму. Таких у Польщі багато. У Любінському воєводстві – виноградники “Кінга”, “Мілош”, “На лісовій галявині”, “Юлія”, Музей вина у Зеленій Гурі. Підкарпатська дорога виноробів – 150 малих виноградників, найбільше їх на околицях Ясла та Жешува. Але й Малопольська винна дорога має що показати: Сребрна-Гура, Задора, Смикань та багато інших. Навіть дні відкритих дверей проводять, чим теж приваблюють туристів і покупців.
Неможливе стало можливим
Так говорять про виноградники Сребрна-Гура у Польщі. Щодо самих засновників, то вони певні: зусилля, наполегливість, мужність здолають усе. Ну і, звісно ж, без допомоги предків, яка прийшла з давнини у рецептах та спорядженні монастиря, теж було не обійтися. Миколай Тиц і Мирослав Квятковський поділилися своєю філософією з відвідувачами сайту. Вона проста. Ентузіасти зізнаються, що ставили нескладні цілі: виготовляти вина тільки вищої якості, створювати й підтримувати імідж цікавої, унікальної виноробної садиби, яка відрізнятиметься від інших виробників регіону. І спиратися на монастирські традиції й історичне виноградарство у Малопольському регіоні. Цього виявилося достатньо, щоб задум спрацював на всі 100%.