Кожне місто будь-якої країни має свої пам’ятні місця, якими пишаються мешканці й обов’язково відвідують гості. У Кракові до таких належить Ринкова площа, яка вважається однією з найбільших у Європі. У 21 столітті вона стала багатим на різноманітні пам’ятки центром історичного, культурного та туристичного життя. А завдяки великим розмірам – 200 на 200 метрів – тут часто проводять різноманітні заходи: зустрічі Нового року, різдвяні ярмарки з конкурсами вертепів, музичні концерти й театральні фестивалі, на які приїздять з багатьох країн світу, пише сайт krakow-name.eu.
Але чого тут бракує, то це – зелені, тому у 2024 році у Кракові вирішили взятися за проєкт “Посадимо дерева на Головній площі”, який переміг у партисипаторному бюджеті. Дослідники відзначають, що на початку 19 століття дерева майже повністю затуляли відомі Суконні ряди, давали тінь у спеку і прихисток під час дощу. Автори проєкту запевнили, що простір привабливості не втратить, пам’ятки ніщо не закриватиме, а інноваційне озеленення піде на користь головній площі Кракова.
Роль площі Ринок у Кракові
Перш ніж перейти до теми озеленення, варто згадати історію цього місця, а вона по-своєму дивовижна. Утворилася площа у 13-14 столітті, коли Краків був столицею Польщі. Містяни взялися за облаштування головної площі після руйнування міста під час монголо-татарського набігу, бажали створити зручні місця для торгівлі, яка могла б допомогти у відновленні. Саме там пролягла Королівська дорога, якою королівська родина користувалася потім під час урочистих заходів та коронацій. Ставку на торгівлю зробили недарма, адже Краків входив до Ганзейського союзу, до міста приїздило багато гостей, а на Вавельському пагорбі селилися аристократи Європи.
Поступово Ринкова площа стала центром всіх подій, тут розташовувалися м’ясні, соляні, вугільні ряди, але чільне місце відводили суконним. Зведена у 16 столітті споруда збереглася, її знають як Сукенніце, щороку відвідують тисячі туристів. Тільки продають там у 21 столітті лише сувеніри, а на 2 поверсі розташувався Музей живопису польських майстрів 13-19 століть. Є й чимало інших знакових пам’яток. Неподалік від торгових рядів стоїть Костел святого Войцеха, який частково пішов під землю, за Сукенніце – вежа міської Ратуші, де колись була міська скарбниця, а у 21 столітті – Краківський історичний музей. Ще можна побачити пам’ятник Адаму Міцкевичу, Маріацький костел, звідки грають знаменитий хейнал… Навколо Ринкової площі – будинки оригінальної архітектури з багатою історією, в деяких розташовані ресторани й кафе. Так що полякам є чим пишатися і що зберігати.
Чому були знищені давні дерева з Ринкової площі?
Відповідь на це питання довелося шукати у минулому столітті. Збережені дані з архівів свідчать, що у 1910 році на головній площі Кракова нараховувалося 172 дерева. А у 2024 році – тільки 50. Виходить, територія здатна вмістити ще значну кількість зелених насаджень, ці підрахунки й наштовхнули ентузіастів на створення перспективного проєкту про висадку дерев. Виявилося, що велика кількість зелених насаджень була знищена в межах проєкту 1962 року, який запропонував та втілив у життя професор Віктор Зін. Це рішення радикально змінило вигляд площі, але до початку 21 століття до глобальних реконструкцій не бралися.
Перша спроба озеленення площі
Про цей факт розповіла журналістам інтернет-видання “Life in Kraków” професорка кафедри ландшафтної архітектури Краківського технологічного університету Агата Захаріаш. Вона особисто брала участь у проєкті озеленення площі 1989 року, який запропонував професор Януш Богдановський. Але тоді не наважилися радикально змінити зовнішній вигляд, як зробили це на початку 1960 років. Спочатку запропонували 25 дерев, але не наважилися оформити пропозицію під протокол. Тому обмежилися 4 деревцями навпроти палацу Кшиштофорів та рядів на всіх фасадах Головної площі.
Пані Агата пояснила, що висадження дерев у такому складному за станом ґрунту місці, як Ринкова площа, потребувало складної попередньої роботи. Крім того, територія перебуває під охороною як історичне місце і змінювати її зовнішній вигляд не можна. Був ще один нюанс, який доводиться фахівцям враховувати й в сучасному проєкті. Коли Ринкова площа була засаджена деревами, її вкривали кам’яною бруківкою. Крізь неї вільно просочувалася вода, коріння дерев отримувало необхідну вологу. А наприкінці 20 століття покриття вже було іншим, заміна вимагала б вагомих витрат. Пізніше, вже у перші роки 21 століття, скромну спробу озеленити площу зробив професор Анджей Кадлучка. Він перепроєктував це місце і виділив ділянку на кілька дерев біля ратушної вежі.
Складнощі в реалізації проєкту
Професорка кафедри ландшафтної архітектури Краківського технологічного університету Агата Захаріаш відзначила, що реалізація запропонованого проєкту буде досить складною. Необхідно провести історичні дослідження, щоб дізнатися, скільки раніше на площі було дерев, яких видів, у які часи та за яких умов вони росли. Пошук аналогічних саджанців теж може стати проблемою, бо чимало видів змінилося. Треба провести інвентаризацію території, зокрема поверхні, щоб врахувати стан ґрунту. Якщо повертати ряди кленів, які раніше росли у східній частині Ринкової площі, то висаджувати їх довелося б на даху підземної частини Краківського історичного музею. Тому це за зрозумілих причин неможливо.
І ще залишається головне завдання – збереження композиції та структури простору території. Тобто, дерева, які будуть висаджені, не мають цю композицію руйнувати або чимось перешкоджати. Пані Агата Захаріаш пояснила, що треба детально розбиратися з планом місцевого розвитку, парком культури, які точно визначають осі огляду. Деякі пам’ятки захищені законом. Проєкт має узгодити реставратор пам’ятників. Крім того, за останні десятиліття суттєво змінився клімат, а разом з ним – і підхід до освоєння простору. Екологи рекомендують адаптувати зелень як складник процесу ревалоризації. Ще залишається відкритим питання, чи зможе вмістити рослинність система тротуарів на Ринковій площі, адже вони складаються з проникних квадратів.
Треба також врахувати рівень води. В історичному центрі Кракова він на 4 метри нижче за рівень землі, це багато для дерев, які мають дотягтися корінням до води. Виходить, саджанці треба буде додатково поливати. Так що реалізація проєкту передбачає ухвалення спеціальних рішень: які дерева вибрати, чи витримають вони клімат. Автори проєкту пропонують висадити ті ж дерева, які колись були на Ринковій площі. Але чи вони приймуться – сказати без досліджень важко.
Мета озеленення головної площі Кракова
У пересічних містян виникає питання: чи є резон реалізовувати такий проєкт, коли з ним стільки проблем? Але ж висаджування дерев – це не тільки важлива екологічна ініціатива, а й позитивний вплив на довкілля. Дерева відіграють важливу роль у боротьбі зі змінами клімату, поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. А ще сприяють зниженню рівня парникових газів, що допомагає уповільнити глобальне потепління. Дерева утримують ґрунт, запобігають ерозії. Також варто додати, що зелені насадження знижують вплив шкідливих викидів на людей, створюють приємну атмосферу, позбавляють стресу.
За допомогою дерев можна створити на площі затишні куточки для відпочинку. Адже і господарі, і гості міста ходять на Ринкову площу вже не заради овочів та фруктів. Тут гарно проводять час, гуляють, призначають ділові зустрічі або побачення. Набагато приємніше відпочивати влітку в тіні дерев, ніж на пекучому сонці. А взимку клени та ясені захищатимуть площу від вітрів. Так що реалізація необхідна всім мешканцям Кракова, і автори розробки добре це розуміють.