На початку 2000 років значної популярності став набувати рух “Zero Waste”, його ще знають як “Нуль відходів”. Головна його ідея полягає у тому, що треба споживати будь-яку продукцію так, щоб зберігати навколо себе чисте довкілля. Існують прості принципи “Zero Waste”, яких доволі легко дотримуватися, треба лише звикнути до нового підходу. Принаймні, в цьому переконані активісти. Європейці долучалися до цього руху активніше, ніж українці, однак здивувати мешканців Кракова зуміло саме подружжя з України. Еліна Черкас та Ярослав Кашлюк відкрили у 2020 році на Augusta Fieldorfa-Nila нетиповий екомагазин під назвою “Zero Waste Luzem” і швидко знайшли постійних клієнтів. Мешканцям та гостям Кракова власники пропонують не лише локальні органічні продукти на вагу, а й екологічну побутову хімію та косметику, пише сайт krakow-name.eu.
Трохи про рух “Zero Waste”
Перш ніж говорити про екомагазин, варто згадати про рух “Нуль відходів”. Його називають модним екотрендом, який закликає до усвідомленого та відповідального споживання. Вперше про нього заговорили наприкінці 1990 років у Європі, але тоді йшлося тільки про радикальне обмеження кількості сміття. Організатори наголошували на тому, що кожен може змінити світ, якщо спробує зробити його чистішим та безпечнішим.
Аналітики відзначають: термін “Zero Waste” запозичили з економіки, принципи циклічності у виробництві є базовими. Там схема проста: проєктування продукту, виробництво, споживання, утилізація, повторне використання або відновлення. Кожна річ рано чи пізно потрапляє на смітник, захаращуючи довкілля. Але варто лише змінити підхід до покупок, і сміттєвий слід кожного помітно зменшиться. Цими принципами зацікавилися мешканці багатьох країн Європи, особливу популярність “Zero Waste” отримав на початку 2000 років. І з того часу потроху просувається від теорії до практики, збираючи дедалі більше прихильників.
Практика власників “Zero Waste Luzem”
Перш ніж відкрити екомагазин, Еліна та Ярослав уважно вивчали принципи популярного руху “Нуль відходів”, знайомилися з досвідом таких магазинів у інших країнах, відвідували локації у Львові, Варшаві, деяких містах Франції. Добре вивчили 5 головних правил “Zero Waste”: відмовитися від непотрібного, скоротити необхідне, повторно використати те, що купив, переробити те, що не можна використати ще раз, відправити решту у компост. Те, що звучить складно у теорії, на практиці доволі просте. Наприклад, купувати багаторазові паперові упаковки замість одноразових, обирати посуд зі скла, нержавіючої сталі, кераміки. Овочі, крупи, фрукти зберігати у мішечках з тканини, як це, до речі, робили у минулих століттях українські жінки. Для м’яса, риби використовувати контейнери.
Еліна та Ярослав розповіли журналістам видання онлайн “Zakordon.24tv.ua”, що самі намагалися завжди вести екологічний спосіб життя. На початку це зводилося до покупки товарів без пакування, потім почали відмовлятися від продукції з синтетичними домішками. Краще віддати перевагу DIY-рецептам, які створюються у домашніх умовах. Щобільше вибір засобів з догляду за шкірою, волоссям дуже великий, і для прибирання оселі – теж. Варто лише замінити паперові серветки на вироблені з тканини, а пластиковий гребінець на дерев’яний, як сміття помітно поменшає. З таким досвідом подружжю було нескладно організувати роботу власного магазину.
Ставлення до філософії “Zero waste” у Кракові
Еліна та Ярослав розповіли журналістам, що у Польщі досить прихильно ставляться до цього популярного руху. Інтерес до подібних принципів господарювання у країні виник ще наприкінці 1990 років, коли змучені від дефіциту поляки почали активно скуповувати все гарне імпортне. Потім люди схаменулися, коли побачили, як захаращують баки для сміття гори яскравих пакетів та коробок. Долучилися до агітації екологічні журнали, зокрема “Zielone Brygady”, які писали про завалену відходами Землю і давали поради, як тому протистояти.
Однак тоді вистачало інших проблем, тому рух “Zero Waste” потужної підтримки не отримав. Але на початку XX століття цю тему знову згадали. Активісти руху почали робити акцент на ощадливості, що близьке серцю польок. Недарма ж польське прислів’я вчить, що той, хто господарству веде рахунок, той багатим проживе. Навіщо платити зайве за яскраві пакети, коли можна обійтися виробами з тканини? Або купувати одноразові речі, коли є гідна заміна з багаторазових? Поляки, як і українці, звикли ретельно заощаджувати, тому додаткові поради як це краще робити, не могли не зацікавити. Та й філософія “Zero waste” проста: обирати товар, який можна використати вдруге або переробити без втрати якості.
Не можна не згадати досвід господинь за радянських часів середини минулого століття. Тоді фактично всі й жили за принципами “Zero waste”, але не через переконання, а тому, що інших варіантів не було. До магазину ходили з авоськами – плетеними з ниток сіточками, які забирали мінімум місця у кишені, а вміщували трохи не відро овочів. Масло, м’ясо, бакалію у радянських магазинах продавали загорнутими у цупкий папір, олію, сметану розливали по бідонах, молоко випускали у паперових трикутниках. Все це пішло у небуття, коли наприкінці 1990 років до країн колишнього СРСР почали масово завозити яскраві пакети, сумки та речі з синтетики. Тож недарма говорять, що все нове – це добре забуте старе.
Магазин для екосвідомих покупок
Еліна та Ярослав згадали, що раніше у Кракові не було окремих торгових точок, де можна було б зробити зручні екосвідомі покупки. Щоб придбати необхідне для власного вжитку, доводилося шукати товари по всьому місту. Потім подружжю спало на думку, що у подібній ситуації не лише вони, напевне, знайдуться у Кракові й інші прихильники філософії “Zero waste”. Вирішили спробувати розгорнути хоча б скромний власний бізнес самотужки.
Обидва говорять, що реалізація спільної ідеї стала дуже важливою подією. Вони звикли налагоджувати господарство за стилем “життя без відходів” і не збиралися від цього відмовлятися. Крім того, хотілося зробити щось гарне й для свого оточення, майбутнього, планети. Тому спробували створити відкритий простір, де можна було б не лише купити потрібні товари, а й поговорити про екологічний спосіб життя, дізнатися більше про новинки, почути цінні поради.
І справа поволі зрушила з місця. У процесі роботи вони вже вкотре переконалися, що у більшості випадків люди стають жертвами реклами і здійснюють неконтрольовані покупки. Якщо звільнитися від цього впливу, купувати грамотно, обирати за складеним власноруч списком, то вдасться уникнути зайвих витрат. Наприклад, якщо брати овочі та фрукти на вагу і забирати їх у власній тарі, це набагато корисніше для продуктів, та й платити треба буде менше.
Унікальність екомагазину “Zero Waste Luzem”
Еліна та Ярослав з гордістю відзначили, що пропонують товари, у яких мінімальний рівень вуглецевої дії. Тобто, перевозять продукцію не на машинах, а на велосипедах. Іноді це роблять постачальники. Якщо товар привозять у пакуванні, його правильно сортують, віддають виробникам для нового використання або залишають у магазині під власні потреби. Клієнти знають про це і часто приносять до магазину різноманітні баночки з-під дезодорантів, зубної пасти, кремів для утилізації чи на обмін. Поліпропіленові мішки з-під круп власники роздають на фейбук-групах, каністри з-під рідин для прання збирають у велику партію, а потім везуть до виробника, аби знову їх наповнити.
Еліна та Ярослав помітили, що дедалі більше краків’ян починають цікавитися їхніми методами господарювання і приходять за консультацією. А згодом – і за продуктами. Так що маленький сімейний бізнес впевнено тримається на ринку, хай і невеличка у нього ніша, але все ж таки своя. Власники “Zero Waste Luzem” розуміють, що з часом у цій ніші теж доведеться потіснитися, бо з’являться й конкуренти. Але цього не бояться, навпаки – радіють тому, що у Кракові побільшає їхніх однодумців.