“Якщо на Землі зникнуть бджоли, людство проіснує лише чотири роки”, – ці слова приписують вченому Альберту Ейнштейну. І хоча дослідники певні, що такого він не казав, погоджуються з тим, що без бджіл частина рослин на Землі зникне назавжди. Побутує думка, ніби пасіки завжди облаштовують якомога далі від людського житла й тільки у сільській місцевості. Але цей міф успішно розвінчали мешканці Кракова ще у 2017 році. Саме тоді було запроваджено проєкт “Пасіка Кракова”, який передбачав створення таких майданчиків саме у містах. Для початку виділили місце на дахах муніципальних будівель для 5 мініпасік, де легко розмістилися 25 бджолиних сімей, пише сайт krakow-name.eu.
Оригінальний проєкт міського бджільництва
Ідея створення пасік на дахах будинків у містах не нова, ще на початку минулого століття у Парижі такі солодкі мінівиробництва мали близько 1000 бджолярів. Їхня кількість зменшилася після Другої світової війни до 400, але поступово інтерес до справи у мешканців французької столиці почав зростати. У Лондоні перший вулик поставили у 1930 році біля Лондонського мосту, а у 1960 році – біля вокзалу Ватерлоо. І попри упередження містян ніяких проблем з цими корисними комахами не виникало. Сучасні берлінці пішли ще далі – облаштували у столиці понад 15 0000 вуликів, де виробляють близько 150 тонн меду. Понад 750 берлінських бджолярів об’єдналися в організацію “Berlin summt!”, а виготовлений мед із гордістю називають “Stadtbienenhonig” (мед міських бджіл).
Ці люди переконані, що бджоли приносять користь у місті, головне – спробувати влаштувати пасіку. Адже багато років тому бортники теж ризикнули розміщувати колоди з цими корисними комахами неподалік від житла, і спроби виявилися вдалими. Щоб легко контактувати з бджолами, не обов’язково виїздити за місто, пасіку не складно облаштувати на даху, а вулики легко підняти нагору за допомогою ліфта. Якщо вулики розташовані неподалік від будинку чи квартири, навідуватися туди зручно навіть тим, у кого є основна робота.
Досвід Кракова
Першими спробували створити пасіки на даху мешканці столиці Польщі, першопрохідцями стали бджолярі даху готелю “Шопен” у Варшаві. Краківська рада легалізувала міські пасіки у 2014 році, знайшлися охочі спробувати. Придбати такий мед або замовити його до сніданку можуть відвідувачі готелю. Смак продукту постійно змінюється, адже це залежить від того, які рослини цвітуть у парках. У Кракові до 2009 року у більшій частині міста діяла заборона на утримання пасік, бджолярам дозволяли займатися улюбленою справою тільки на природі.
Однак дослідження виявили, що проблеми виникають не через кусючих бджіл, а через напружені сусідські стосунки, коли люди прагнуть дошкулити одне одному. Після численних звернень містян влада Кракова таки ініціювала у 2017 році проєкт, який до того у місті не знали, – “Пасіка Кракова”. Були визначені правила, яких мали дотримуватися всі, без винятку, пасічники, незалежно від місця проживання. Навести лад вдалося завдяки розумним компромісам, які чітко визначили в окремих положеннях міської постанови.
Перші спроби та успіх
Практика довела, що бджоли здатні жити й у містах, коли створити для них належні умови. А ще треба подбати про рослини, необхідні комахам-опилювачам, висаджувати їх у міських парках, скверах, дворах. Цікаво, що дослідники США довели: рівень виживання бджіл у містах складає понад 60%, тоді як у селах – від 40% до 50%. І це попри те, що люди переконані, ніби у містах ризик для комах більший. Крім того, дослідження Департаменту бджільництва Національного інституту садівництва у Пулавах підтвердили: міський мед чистіший за сільський, бо фермери часто використовують шкідливі для комах засоби захисту рослин. Смог у містах на здоров’я бджіл та якість їхнього меду також не впливає, хоча побутує така думка.
Коли стартував проєкт, у Кракові зареєструвалося 300 бджолярів, більшість із них вже тримали пасіки за містом і були раді перебратися ближче до домівки. Міська влада допомогла облаштувати пасіки на дахах, що зайвий раз довело: при високій щільності забудови такі мінівиробництва реально облаштовувати у великій кількості. Були б охочі. Вільної землі бракує у межах міста, а от нагорі поставити кілька вуликів – не проблема. Таким чином, проєкт довів, що Краків – місто не лише смогу, а й великих можливостей, бо задовольняє навіть фантастичні (на перший погляд) потреби своїх мешканців. Адже йшлося не лише про облаштування пасік на дахах, а й про забезпечення парків та клумб необхідними рослинами. Загальноміський проєкт також передбачав допомогу новачкам від кваліфікованих пасічників у збиранні меду протягом сезону.
Запропоновані варіанти
У 2017 році міська влада провела інвентаризацію будівель, які належали гміні, щоб переконатися, чи можна їхні дахи використовувати як пасіки. Враховували безпеку і комах, і мешканців. Для перших дослідів обрали дахи Культурного центру Нової Гути, адміністрації та Центру обслуговування населення, будинку Еразма, Центру обслуговування мешканців. Сформували мініпасіки з 5 вуликів кожна, забезпечили спеціальними поїлками для комах. Досвідчені бджолярі допомогли відібрати рої для міського життя, які відрізнялися м’яким характером, були стійкими до хвороб і не норовливими.
Мед Кракова
Варто відзначити, що Польща здавна славилася своїми медами, які виробляли при монастирях. Біля Вавеля завжди було багато наземних пасік, ця тенденція збереглася й у XXI столітті. Тільки мерія там їх не тримає. Найвідомішою залишається краківська пасіка, створена при монастирі капуцинів, розташованому неподалік від плантацій біля Ринкової площі. Там найкраще виготовляють ріпаковий мед, який цінують за користь для серця та судин, лікування ран, а також вересовий мед, важливий для чоловіків. Бо вересовий продукт має цінні для передміхурової залози речовини, лікує хвороби нирок. Найніжнішим вважається акацієвий мед, його радять давати дітям, а ще він позбавляє шлункових спазмів, долає виразку, підвищену кислотність.
Квіти для бджіл
Практика довела, що міська зелень досить різноманітна, щоб забезпечити нектар, медяну росу та пилок, важливі для раціону бджіл з весни до осені. На відміну від сільських рослин, які зазвичай цвітуть недовго. Крім того, рослини у місті розташовані неподалік від вуликів, тому корисні комахи можуть робити більше польотів на день. А відтак і запаси робити вагоміші. Ще вчені довели, що висока температура у містах (у цілому на 1-3°C вища, порівняно з селами) теж на користь бджолам. Бо підвищена емісія антропогенного тепла сприяє створенню особливого теплового острівця, що теж заохочує комах літати частіше й збирати меду більше.
Користь проєкту для Кракова
Запроваджуючи цей проєкт, міська влада планувала заохотити рестораторів згадати старовинні рецепти з використанням меду. А таких у польській кухні налічується чимало. Крім того, міський мед гарантує більш різноманітний смак, ніж сільський. Додатковий позитивний момент – залучення до корисної справи всіх містян. Не обов’язково для цього бути пасічником, цілком достатньо висаджувати біля будинку медоносні рослини. Це не лише дало користь для збереження здоров’я бджілок, а й позитивно вплинуло на якість та продуктивність міського меду.
Та й поповнення міської скарбниці від такого доходу теж не було зайвим. А ще мерія врахувала, що можна влаштовувати мініекскурсії для туристів, звісно, з дотриманням всіх умов безпеки та у супроводі досвідчених бджолярів. Тому досить швидко проєкт довів свою користь та вигідність, а перспективи у 2017 році обіцяли бути ще кращими. В цілому краківські пасічники дотримувалися думки, що у майбутньому до цієї корисної справи приєднається ще більше містян, адже виготовляти власний мед – справа не лише цікава, а й дуже вигідна.