Біографія найстарішого ботанічного об’єкта Польщі широка та багатогранна. У ній були періоди як ефективного розвитку, так і майже повного забуття. Але так чи інакше Ботанічний сад Ягеллонського університету в Кракові вистояв, незважаючи на всі труднощі. Для держави це без перебільшення природна перлина, що відіграє важливу роль у розвитку науки, освіти та культури як місце досліджень, мистецького натхнення та «живий музей» світової флори. Докладніше про цей унікальний комплекс читайте у матеріалі сайту krakow-name.eu.
З чого все починалося
Історія Ботанічного саду Ягеллонського університету бере свій початок наприкінці XVIII ст. Спочатку територія належала єзуїтам, доки у 1783 році Національна комісія з освіти не викупила у них 9,6 га землі, щоб збудувати допоміжні приміщення для кафедри хімії та природної історії Краківської академії.
Першим професором вищезгаданої кафедри став Ян Яскевич, під керівництвом якого було збудовано дві оранжереї – тропічну та прохолодну. Потім його приймачем став Франциск Шейдт, який досяг збільшення площі саду в кілька разів, а також будівництва метеостанції.
У ХІХ столітті територія Ботанічного саду знову розширилася. На ній облаштували ландшафтний парк в англійському стилі та нову тропічну оранжерею. На той час колекція комплексу складала понад 4 тисячі різних видів і сортів рослин. Також у цей період керівниками саду стають Ігнацій Рафал Червяковський та Юзеф Варшевич. Період їхнього управління називають золотим для ботанічного об’єкта, оскільки ними було створено низку додаткових оранжерей на кілька тисяч нових рослин. Завдяки цьому сад став одним із найбагатших у Європі.
Від руйнувань до відродження
Однак XX століття принесло Ботанічному саду Ягеллонського університету великі біди та руйнування. У 1907 році через відсутність коштів на ремонт обвалився будинок орхідей, знищивши колекції Варшевича. Через п’ять років, у січні 1912 року, через пожежу було знищено дерев’яну теплицю з колекцією тропічних рослин.
Щоб не втратити унікальний комплекс остаточно, потрібно було не тільки відновлення втрачених колекцій, а й професійний управлінець, який домагався б підтримки Ботанічного саду на рівні держави. 1 січня 1918 року таким керівником став Владислав Шафер. Він не лише доклав титанічних зусиль, щоб ця територія перенесла війну з мінімальними втратами, а й суттєво допомогла іншим польським садам відновитися після військових руйнувань, надавши необхідні саджанці.
За 30 років управління Шаферу вдалося залучити до Ботанічного саду Ягеллонського університету низку інвестицій, завдяки яким було проведено масштабні реконструкції природної перлини Кракова.
Історичною подією для комплексу стала дата 28 травня 1976 року, коли територію внесли до Реєстру пам’яток як цінний об’єкт природи, історії, науки та культури.
Не менш важливим періодом для відродження Ботанічного саду Ягеллонського університету було також управління директора Богдана Земанека, який вступив на посаду у 1991 році. Завдяки його зусиллям у заповіднику було відремонтовано оранжерею, котельню та ряд будівель.
Нинішня спадщина саду – понад 5 тисяч видів та сортів рослин з усього світу. До найцінніших екземплярів відносяться групи кленів та дубів, окремим з яких понад дві сотні років.
Музей Ботанічного саду відкрито для туристів. Будь-який бажаючий може побачити тут багато цікавих зі світу рослин – як звичних, так і рідкісних. Для зручності комплекс розділений на кілька секцій, якими можна прогулятися як самостійно, так і замовити пізнавальну екскурсію в супроводі гіда.
