У Польщі дуже шанують видатного географа, професора Еугеніуша-Миколая Ромера, який склав один із найважливіших документів, який надав можливість Польщі повернутися на карту світу після Першої світової війни. Цього вченого називають “батьком” польської геополітики, оскільки його робота зіграла важливу роль для визначення польських кордонів. Залишив Ромер свій слід і у Львові як один із засновників підприємства “Książnica Atlas”, де випускали цінні для всього світу географічні карти, пише сайт krakow-name.eu.
Складний шлях до визнання
Еугеніуш-Миколай Ромер народився у 1871 році у шляхетній родині, відомо, що батьків рід осів на Підкарпатті ще наприкінці XV століття. Еугеніуш з дитинства вільно говорив французькою та німецькою мовами, про що подбали батьки. Навчався спочатку у середній школі в Ясло, потім перейшов до закладу у Новому Сончі. Батько наполягав, щоб Ромер здобув спеціальність викладача, і юнак погодився. Працював вчителем у 3-й неповній середній школі Львова, потім вирішив продовжити освіту. Вивчав історію та географію у Ягеллонському університеті у Кракові, потім додатково взявся за гляціологію та геологію у Віденському університеті. У Берліні вчився метеорології, пів року стажувався у Національному інституті метеорології.
У 1899-1908 роках очолював географічний факультет в університеті Львова, здобув звання професора. Читав лекції з фізичної географії, метеорології, кліматології та картографії у Львівському технологічному університеті, Сільськогосподарській академії у Дублянах. Неодноразово відзначав у публікаціях, що шкільні підручники географії не забезпечують потрібного рівня знань, тож вирішив сам взятися за цю справу. У 1904 році видав підручник географії для першого класу середньої школи. Наступне видання побачило світ у 1908 році, до нього додав географічний атлас з 10 мапами. Ромер був першим вченим, який застосував гіпсометричний синтез суші та океанів у проєкції з контурами, ввів кольори в діапазонах висот. Його атлас пізніше офіційно визнали Малим географічним атласом, він перевидався аж до 1963 року.
Подорожі заради науки
Але не можна назвати цього вченого паперовим географом. До того, як очолити кафедру у Львівському університеті, Ромер багато подорожував, спілкувався з науковцями світу. У 1908 році брав участь у Міжнародному конгресі географів у Женеві, у 1909 році 6 місяців вивчав тектоніку та морфологію у Лозаннському університеті. У 1910 році записався до експедиції на Далекий Схід Росії, де склав цінну карту гір Сіхоте-Аліня. Потім відвідав Японію, країни Азії, Італію, Австрію. Всі свої спостереження викладав у наукових працях, які оприлюднив на Міжнародному географічному конгресі у Канаді у 1913 році.
Коли почалася Перша світова війна, вчений перебував у Моравії, потім виїхав до Відня. У 2015 році на прохання колег та з їхньою допомогою розробив Географічний та статистичний атлас Польщі як важливий аргумент для повоєнних мирних переговорів. На конференції у Версалі у 1921 році Ромер представив документ як атлас польського конгресу. Його запросили тоді бути експертом при підготовці Ризького мирного договору, зі своїм завданням вчений блискуче впорався.
Цікава робота у Львові
Ромер прагнув забезпечити географічними картами всі навчальні заклади, але виконати цю роботу одному було складно. Тому у 1921 році професор заснував у Львові акціонерне товариство “Атлас”, а у 1924 році – Картографічний інститут. Тоді у Львові сформувалося потужне підприємство “Książnica Atlas”, до складу керівництва якого увійшли, крім Ромера, представники наукової еліти Польщі. Еугеніуш-Миколай був чудовим лектором та науковцем, його дуже шанували в університеті, де він тривалий час викладав.
Але наприкінці 1920 років вчений раптом відмовився від викладання, хоча наукову діяльність не припиняв. Постійно опікувався роботою створеного Картографічного інституту, був одним з організаторів Міжнародного географічного конгресу у 1934 році у Варшаві, для якого підготував спеціальну картографічну серію. Під час радянської окупації професора не переслідували, але його “діток” – компанію “Książnica Atlas” і Картографічний інститут – ліквідували.
Випробування у роки Другої світової війни
Коли нацисти захопили Краків, Ромер тривалий час переховувався у Воскресенському монастирі, де продовжував працювати над новим атласом. Професор далекоглядно передбачав, що після війни кордони зміняться, і був певен, що Польщі варто готуватися до прийняття нових земель на півночі та на заході країни. У 1943 році Еугенія-Миколая представники Армії Крайової вивезли до Варшави, щоб він мав можливість підготувати експертні висновки для уряду у Лондоні.
Але переправити його до Англії не вдалося через стан здоров’я, лікарі заборонили таку поїздку. Вчений продовжив старанно працювати над своїми розробками, але під час Варшавського повстання 1944 року втратив значну частину рукописів. Після чого подався у Краків, у 1945 році очолив географічний факультет Ягеллонського університету. Поступово відроджував польську географію як наукову дисципліну, написав серію цінних праць.
Важливі наукові розробки
Колеги відзначали, що Ромер був різнобічним географом, вивчав також політичні, історичні, демографічні теми. Його дослідження у галузі фізичної географії, четвертинної геології, гляціології, кліматології зіграли важливу роль для розвитку польської картографії у майбутньому. Особливо цінували спеціалісти публікації “Льодовиковий період у Свидівці”, “Про картографічні методи”, “Введення у фізіографію Мелецького району”, “Кліматичні області Польщі”. Створений професором центр географічних наук на Львівщині допоміг становленню багатьох молодих спеціалістів. Ромер брав участь у роботі Польського товариства натуралістів імені Коперника, був покровителем багатьох шкіл та Національної картографічної видавничої компанії.
Працював редактором журналів “Prac Geografia”, “Polish Cartographic Review”, “Magazine Geographic”, “Przegląd Geografia”. Багато писав не лише на географічні, а й на політичні теми. Професор не підтримував позицію колег щодо загальнонаціонального професійного об’єднання, але не залишався осторонь від громадської діяльності. Допомагав учням та колегам, жертвував гонорари за публікації на стипендії для студентів. Ще у 1934 році здобув звання Почесного доктора університету в Познані, а у 1947 році – й Ягеллонського університету. У 1952 році увійшов до складу Польської академії наук.
Заслуги професора Ромера
Головною заслугою вченого дослідники називають створення Географічно-статистичного атласу Польщі, яким він нагадав міжнародній спільноті, що є така країна й така нація. Фактично його праця дала підстави для переговорів щодо визначення кордонів на Версальській мирній конференції, яка була першою після Першої світової війни.
Дослідники з’ясували такий цікавий епізод з біографії вченого. Коли на початку ХХ століття Ромер приїхав до Варшави на ювілей Товариства спортивного веслування, то під час заходу підтримав суперечку з географом Вацлавом Налковським. Опоненти шукали відповідь на питання: що має статися, щоб відродилася Польща? Налковський висловлював думку, що поляки мають подолати природу й тиск з боку інших народів. А Ромер запевняв, що природа є союзником Польщі, бо визначила для цієї країни місце в Європі. І треба не долати природу, а проявити сильну волю польського народу, щоб Польща знову стала незалежною державою. Що ж, час довів, хто з них мав рацію. Заслуги професора належно вшанувала його рідна країна. Іменем Ромера назвали вулиці у Варшаві, Лодзі, Любліні, Кракові, Ченстохові, Вроцлаві, Щецині, Ґданську, Слупську. А ще – льодовик на Алясці.